Пам'ятаємо-перемагаємо

2017-05-03

/Files/images/Безымянный.png

Під таким гаслом рій «Канівська вольниця» провів акцію «Добра справа», в рамках Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура»).

У тісній співпраці з науковцями Шевченківського національного заповідника Тананою Раїсою Василівною, Білокінь Ольгою Всеволодівною вихованці рою дослідили історію Тарасової гори та події, які відбувалися у стінах музею Шевченка в роки Другої Світової війни. За матеріалами пошукової роботи вихованцями рою створено презентацію та проведено інформаційно-просвітницький захід для старшокласників міських шкіл.

Учням, які були присутні на заходах розповіли маловідомі факти про те, що музей Шевченка у роки другої Світової війни був перетворений окупаційною фашистською владою на концтабір трудового типу.

В цей табір, восени 1943 року, фашисти зігнали підлітків, молодь, старших людей, в тому числі жінок, бабусь, із найближчих сіл Канівського району, а також військовополонених, яких змушували будувати фортифікаційні споруди. При цьому в'язні зазнавали не тільки фізичних тортур, а і психологічних знущань.

Окупанти розмістили концтабір безпосередньо в залах музею, перетворивши їх у камери для полонених, побутові приміщення, конюшні та вбиральні. На підлогах музею валялися залишки розбитих скульптур, гончарних та порцелянових виробів, книги. Особливо боляче було дивитися в’язням на пам’ятник Тараса, який був пошкоджений пострілами ворогів, які стріляли лише для розваги. Розплата для катів, про яку мріяли полонені, прийшла із визволенням Канева…

Дуже багато років наше суспільство йшло до усвідомлення трагедії, яка мала місце на Чернечій (Тарасовій горі). Один із розділів музею розповідає про злочини окупантів у стінах цього святилища. Доля національної Святині – музею Шевченка в роки Другої Світової війни, описана науковими співробітниками музею Тананою Р.В. та Білокінь О.В. в книзі «За колючим дротом», основу якої складають спогади колишніх ув’язнених.

І сьогодні спогади про той час є невигойною раною, озиваються болем, нагадуючи про найбільшу трагедію, пережиту людством у минулому столітті. Тому гасло «Пам’ятаємо – перемагаємо» стало провідним у добрій справі рою «Канівська вольниця», вихованці якого зуміли донесли до своїх ровесників правду про долю національної Святині в роки Другої Світової війни.

/Files/images/P1010306.JPG/Files/images/P1010321.JPG/Files/images/P1010336.JPG/Files/images/P1010345.JPG/Files/images/P1010350.JPG/Files/images/P1010364.JPG

Валентин Болдовський, керівник гуртків КМЦТ

Кiлькiсть переглядiв: 208

Коментарi